четвер, 29 листопада 2018 р.

Вітаємо
спортивну команду Садківської школи за перемогу  (І місце)
в районних змаганнях з баскетболу серед юнаків.

пʼятницю, 23 листопада 2018 р.


Смертю смерть подолали…
То був страшний, навмисний злочин,
Такого, що земля не знала.
Закрили Україні очі, і душу міцно зав’язали.
Сліпу пустили старцювати,
Луна це досі в оболонях,
Здичавіла українська хата на березі своїх огоній.
Мерцями віялося поле,
Ні хрестика, а ні могили,
То був такий навмисний голод,
Чи, Боже, й ти вже був безсилий?..
        Голодомор 1932-1933 років в Україні назавжди залишиться в пам’яті українців однією з найстрашніших сторінок нашого минулого. Географічні межі голодомору 1932-1933 років, за вже розкритими документальними матеріалами, не залишають сумніву, що він був спрямований проти українського села – основи нації. Той, хто хотів їсти, орати, сіяти – ставав «ворогом народу».
        Масштабний голод розпочався наприкінці літа 1932 року та завершився на початку літа 1933 року саме за цей, менш ніж календарний рік, в Україні загинули мільйони людей. Між істориками тривають дискусії, скільки саме людей загинуло: 5, 7, 9 чи 10 мільйонів? Але так чи інакше йдеться про мільйони безневинних жертв. Для порівняння: сучасне населення Данії складає 5,2 млн. осіб, Австрії – 8 млн., Болгарії – 8,5 млн., Бельгії – 10 млн., Угорщини – 10,3 млн. Тобто, підчас Голодомору зникла ціла Європейська країна.
        Найбільш постраждали від голоду Харківська, Полтавська, Сумська, Черкаська, Київська, Житомирська області. На них припадає 52,8% загиблих. Смертність населення тут перевищила середній рівень у 8-9 і більше разів. У Вінницькій, Одеській, Дніпропетровській областях рівень смертності був вищий у 5-6 разів, у Донбасі – у 3-4 рази. Фактично голод охопив весь Центр, Південь, Північ та Схід сучасної України.

        До 85-річниці  Голодомору 1932 – 1933 років в Україні в Садківській школі організовано вшанування пам’яті жертв  Голодомору та проведено виховні заходи для учнів під гаслом «Голодом вбивали нашу свободу. Не підкорені 33-му – непереможні сьогодні!»: «Діти – жертви Голодомору 32-33 рр.» (1-4 класи), «Пам’ять єднає. Голодомор 1932-1933 рік» (5-7 класи), «Голодом вбивали нашу свободу» (8-11 класи), організовано  перегляд документальних  фільмів - «Великий Голод. Свідчення очевидців», «Голодомор. Україна ХХ століття», «Влада варта смерті. Пам’ять 33-го», оформлено тематичну книжкову виставку «Смертю смерть подолали…», присвячену вшануванню пам’яті жертв Голодомору,  та інформаційний куточок школяра «Голодомор 32-33 рр. в Україні – геноцид українського народу», взяли участь у всеукраїнській  акції «Запали свічку пам’яті».
Вже скільки років минуло, відтоді
Та біль той не вщухне,  рани болять.
Про це не забудьмо!
Про це пам’ятаймо!
Ми мусимо всі ті часи пам’ятать!
Поклонімось світлій їм памʼяті…

четвер, 22 листопада 2018 р.


      23 листопада – день визволення села Садки
 від нацистських загарбників
75 років  відділяє нас від тих днів, коли село Садки було звільнено від нацистських загарбників під час Другої світової війни. Та скільки б не пройшло років і десятиріч, ми завжди будемо звертатися до тих історичних подій, що знаменують перемогу життя над смертю, розуму над безумством, гуманності над варварством.
         У Садківській школі проведено ряд заходів, присвячених цій даті: уроки памʼяті, години спілкування, виховні бесіди -  «За мир у всьому світі – це значить за життя»,  (1-2 кл.), «Ти пам’ятай, ніколи не забудь», (3 – 4 кл.),  «Подвиг визволителів у пам’яті нащадків», (5 кл.),  «Все пам’ятає батьківська земля – і грім гранат, і визволення день», (6 кл.),  «Нам не забути днів війни…», (7 кл.), «… Це потрібно живим», (8 кл.), «Вклонися, моя Україно, цим людям величним і скромним», (9 кл.), «Україна пам’ятає подвиг солдата», (10 кл.), «Пам’ятаємо подвиг дідів», (11 кл.), оформлено виставку малюнків «Ми – проти війни!» (1 – 4 кл.) та проведено лінійку  пам’яті «Слава визволителям України!» (5 – 11 кл.)
Назавжди будуть в пам’яті народній
Всіх цих полеглих мужні імена,
Хто бився з ворогом у тій безодні,
Кому життя урвала та війна.
Всі, хто за нас поліг у вирвищах смертей,
Ви в пам'яті Землі, ви – у серцях дітей…
Ви з нами кожен день у творчості, в труді,
На полтавській землі ви  вічно молоді.