М.С. Новохатьку – 110 років

від дня народження

Михайло Степанович Новохатько народився 7 вересня 1907 року в сім’ї селянина-бідняка. Закінчив п’ять класів місцевої школи. Вступив до Кременчуцького торгівельно-кооперативного технікуму.

В 1929 році вступив до Миргородського військово - артилерійського училища, успішно закінчив його і став кадровим військовим. В 1935 році М.С.Новохатько пройшов курси удосконалення командного складу при академії бронетанкових військ в Москві. Вже у вересні 1939 року приймає активну участь у звільненні Західної України та Західної Білорусії. Був поранений, а після госпіталю повертається у частину, що була розташована у м. Стрий.

У березні 1942 майор Новохатько керував танковою бригадою. А 16 квітня підполковник Новохатько вів бої під Харковом. Коли почалася Орловсько-Курська битва 30-та танкова бригада 12-го танкового корпусу 3-ї Гвардійської танкової армії на чолі з Новохатьком М.С. не стояла осторонь. 22 вересня танкісти Михайла Степановича вийшли до Дніпра. Відважний комбриг відразу ж почав переправу на підручних засобах. Першими переправилися чотири бійці і захопили невеликий плацдарм. Так було покладено початок знаменитому Букринському плацдарму, на якому через три дні воювала вся з-я Гвардійська танкова армія. За мужність, відвагу, проявлену при форсуванні Дніпра гвардії полковнику М.С. Новохатьку було присвоєно звання Героя Радянського Союз.

Танкова бригада, очолювана Новохатьком, вела запеклі бої за звільнення території України. Михайло Степанович мав неабиякий хист командира. Основне для нього – громити ворога з найменшими втратами. Комбриг так ставив перед підлеглими бойове завдання, що всі, від офіцера до рядового, знали, як діяти в бою. Він завжди був зразком мужності і відваги, знаходився в танку під час битв. Бійці поважали Новохатька не тільки як комбрига, але як товариша, батька.

В лютому 1944 року Михайла Степановича було нагороджено орденом Кутузова ІІ ступеня. Війна тривала. Радянські війська звільняли міста і села України. Влітку 1944 року гвардії полковник Новохатько готував наступальну операцію під містом Жешув (Польща). Але раптово перед комбригом упав і розірвався снаряд. Михайла Степановича було тяжко поранено. Не приходячи в свідомість, полковник Новохатько помер. Бойові товариші похоронили комбрига на головній площі міста Перемишля. Посмертно був нагороджений орденом Кутузова І ступеня.

Час плине. І в 2000 році прах полковника Новохатька М.С. було перевезено на його батьківщину. А 7 вересня 2004 року, в день народження героя,  з ініціативи громадськості Кам’янопотоківської  сільської ради і на її пожертвування на мальовничій кручі Дніпра в рідному селі  Чикалівка, де народився Михайло Степанович, було споруджено пам’ятник.

7 вересня 2017 року учнями Садківської ЗОШ І – ІІІ ступенів проведено мітинг пам’яті біля Чикалівського меморіалу, присвячений 110-річниці М.С. Новохатьку, вшановано пам’ять Героя України хвилиною мовчання, покладено квіти до пам’ятника герою. Класні керівники провели виховні години у 1 – 11 класах, на яких розповіли учням про подвиг захисника України.

Наш обов’язок – зберегти пам’ять про наших славних земляків, про їх ратний подвиг, який для нинішніх і майбутніх поколінь є героїчним. Подвиг М.С. Новохатька – це одна із сторінок Правди про Другу світову війну, що засвідчує перед потомками і перед всім світом про подвиг українського солдата – Солдата-переможця.

Який не прощається з тобою, Україно,

У непам’ять не йде

Буде тут повсякчас.

В нашім слові.

І в білому цвіті калини,

В Чикалівських лугах

І у пам’яті  кожного з нас!

Рева Н.Й.

          Герої не вмирають! Відродиться славна Україна, бо на її тернах – невмируща  козацька слава, що йде ще від сарматів.